На території України протягом багатьох років залишається надзвичайно актуальним питання питного водопостачання. Однією з найбільш гострих проблем у водопідготовці є процес дезодорації – або, як його ще називають, дехлорування, необхідного для видалення з води надлишку вільного хлору, а також інших забруднювачів до тих параметрів, які визнані нормами СанПін.
Особливості та характеристика дехлорування води
Дезодорація здійснюється не тільки для покращення питних якостей. Неналежний склад питної води загрожує негативним впливом на здоров’я людини. З рідини повинні вилучатися шкідливі частки, зокрема й елементи хлору – однієї з найнебезпечніших і шкідливих речовин.
Дезодорація може здійснюватися кількома способами. У деяких випадках вона проводиться за допомогою коагулювання та флокулювання домішок, після чого вони зазнають додаткової фільтрації. У ряді випадків для видалення небажаних запахів та присмаків цього недостатньо. Як дезодорацію використовується також окисний, аераційний і сорбційний методи. Кожен із них слід розглянути більш детально.
Сорбційне дехлорування
Належить до високоефективних методів глибокого чищення, що дозволяє вилучити шкідливі домішки та хімічні елементи шляхом зв’язування частинок на молекулярному рівні. Такий метод вимагає залучення високоактивних сорбентів, внаслідок чого з’являється можливість отримати рідину без залишкового концентрату.
Такий метод чищення відрізняється найбільшою надійністю порівняно з іншими, так як принцип його роботи заснований на вилученні забруднюючих елементів з води, а не їх трансформації.
Поняття сорбції та її ефективність
Сорбція має на увазі процес поглинання забруднювачів за рахунок твердих тіл. Швидкість процесу може залежати від низки факторів, таких як структура сорбенту, концентрації забруднювача, активності реакції.
На сьогоднішній день найкращим сорбентом визнається активоване вугілля. Він може бути різних типів. Слід звертати на кількість мікропорів – чим їх більше, тим буде вищою якість очищення. Одним із недоліків вугілля є його невелика поглинаюча здатність, яка потребує частої заміни фільтра або його регенерації. Остання проводиться за допомогою термічного та хімічного методів. Термічна обробка передбачає випалювання адсорбованих органічних речовин, тоді як хімічна полягає у обробці вугілля гострим парою та лугами.
Найбільше застосування отримали гранульовані активовані вугілля, які використовуються в напірних фільтрах. У схемах водопідготовки такі пристрої розміщуються після освітлювальних.
Дехлорування та фільтрація вугіллям застосовується для глибокого водоочищення, особливо коли справа стосується каналізаційних стоків. Така очистка є однією з найефективніших, проте якщо в рідині присутні неорганічні елементи, цей спосіб не підійде або потребує додаткових комплексів очисних.